Відображаються усі з 4 результатів
Аромат дуже благородний, база деревинно цитрусова, красива і, наче, вічність – стабільна і непорушна. Шлейф довжелезний і заповнює будь яке приміщення. Мускус свіжий та ледь помітний. Перші ноти – цитруси, бергамот, якась деревяшка. Згодом приєднується ялівець, чи якась інша хвойна нота. Можливо кедр. Ще через час цитруси спадають, і залишається мускусно-деревна база, з тим же…
Це гурманіка подовженої дії: суміш перцю з імбиром, шоколаду та мускусу. Причому солують вони саме у цьому порядку. Аромат не кожен день, ніша як вона є. Стійкість та шлейф на висоті, як і завжди у Гуалтьєрі. На Афганця не схожий, там історія про горілі дерева, та уд з коноплями, яких тут немає.
Печиво з кокосової стружки і склянку молока. Дуже затишний аромат. Просто аромат на тему гурманіки, жодних виділень, інших тілесних речей. Тілесність лише у тих тихий, близький до шкіри, кремовий. Потім крізь молочність вилазить щось м’яте та гумове. Чи то жуйка, чи то м’ятна покришка. Але, як і раніше, нічого огидного і лякаючого.
Трави, хвойні дерева (не лише хвоя, а суцільне дерево від коренів до верхівки), мох і пачулі. Евкаліпт (який акцентований краплею лаванди) своєю чергою дуже гарно акцентує хвою і її перехід в пачулі. Пачулі тут землисті, як земля хвойного лісу. Чим глибше в базу, тим чіткіше стає чути щось солокувато-бальзамне, але пачулі нікуди не зникають. Стійкість…